13,5 мільярда в трубу: єдиний китайський банк в Україні цинічно ігнорує штрафи НБУ та виводить мільйони за кордон через «фірми-пустишки»

Українська банківська система продовжує залишатися діркою для масштабного виведення капіталів за кордон, навіть в умовах жорстокої війни та економічної кризи. Український банк реконструкції та розвитку (УБРР) — єдина фінустанова в країні зі 100% китайським капіталом, яка не має жодного фізичного відділення для обслуговування громадян — опинився в епіцентрі колосального фінансового скандалу. Попри багатомільйонні штрафи, жорсткі перевірки та прямі заборони від Національного банку України, банк поставив на потік мільярдні транскордонні операції на користь сумнівних компаній-оболочок.

Хронологія безкарності: від мільйонних штрафів до свідомого саботажу НБУ

Проблеми з грубим порушенням правил фінансового моніторингу в УБРР (код ЄДРПОУ 26520688) носять системний характер і тягнуться роками:

Перші удари регулятора: Комплексна інспекційна перевірка НБУ завершилася ще 30 квітня 2024 року. Вже 7 жовтня того ж року регулятор офіційно оштрафував банк на 14 071 760,68 грн за відверті порушення у сфері запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів (ПВК/ФТ), грубі збої в оцінці ризиків та надання недостовірних даних щодо персональних санкцій.

Мільярдні потоки попри заборони: Ба навіть більше — у період із травня по грудень 2024 року, вже після виявлених порушень, УБРР перерахував за кордон фантастичні $329,44 мільйона (що еквівалентно 13,53 мільярда гривень). Причому $137,75 млн (5,64 млрд грн) пішли саме тим нерезидентам, які вже фігурували у чорних списках регулятора.

Ультиматум від НБУ: Нові інспекції виявили десятки нових кричущих зловживань — від тотального ігнорування ризик-орієнтованого підходу до умисного запізнення з повідомленнями Держфінмоніторингу про порогові операції. Директорка департаменту фінмоніторингу НБУ Анна Липська зафіксувала «свідоме ігнорування» банком вимог закону, встановивши фінальний термін для виправлення ситуації до кінця 2026 року, який менеджмент фінустанови намагається всіляко затягнути.

Анатомія схем: три співробітники, 100 гривень активів і мільярдні обороти

Як свідчать матеріали перевірок, УБРР перетворився на зручний транзитний шлюз для обслуговування класичних компаній-прокладок з ознаками фіктивності. Через ці контори мільйонні кошти конвертувалися та вимивалися на польських контрагентів (зокрема, компанії VERTEX та GN ELECTRONIC):

«Рекстон Інновей» / «Стеллар Інновей 2024» (ЄДРПОУ 42604365): штат — 3 особи, статутний капітал 50 тис. грн (оплачено лише 2 тис.), активи відсутні. Заявлений місячний оборот зріс із 10 млн до 910 млн грн. Отримала 2,19 млрд грн позик, які за 4–5 днів конвертувалися та йшли за кордон. Рівень ризиковості за оцінкою НБУ — 155 балів (неприйнятно високий).

«Фертеника» / «Ликадра Теника» (ЄДРПОУ 44372310): штат — 3 особи, активи — 100 гривень (перед відкриттям рахунку саму компанію продали рівно за сто гривень). Місячний оборот стрибнув із 52 млн до 880 млн грн. Отримала мільйонні транші, які негайно виводилися до Польщі.

«Лайтадор» / «Теа Лайт» (ЄДРПОУ 44441855): 3 співробітники, 1 тис. грн оборотних активів, стрибок заявленого обороту з 35 млн до 800 млн грн на місяць. Компанія вже засвітилася у кримінальному провадженні №12023000000000829 за ст. 209 (відмивання коштів) та ст. 366 ККУ (службове підроблення).

Крім того, в аналогічних операціях із закупівлі імпортних БПЛА фігурують компанії «Флексер Лайт» (ЄДРПОУ 45242966) та «Мериейт» (ЄДРПОУ 43840643). Частину таких контрактів паралельно обслуговував інший одіозний гравець — «Мотор-Банк», який Нацбанку довелося визнати неплатоспроможним у лютому 2026 року.

Хто керує процесом та чому мовчить система?

За цими грандіозними потоками стоять конкретні посадовці. Менеджмент і документарні операції курирує Марина Верес — близько п’яти років вона очолювала профільний підрозділ, а з лютого 2022 року стала заступницею голови правління (при цьому офіційного погодження від НБУ на цю посаду вона так і не пройшла). Виконуючим обов’язки голови правління є Василь Третьяков.

Що стосується власності, то банк був придбаний у 2016 році єдиним покупцем — китайською державною біржею BOCE (Hong Kong) — за сміховинні 82,8 млн грн. Наглядову раду очолює Янь Дуншен (колишній керівник Шанхайської нафтової біржі та секретар парткому BOCE).

За власних активів банку на рівні всього 374,4 млн грн (станом на серпень 2026 року) обсяги виведених за кордон мільярдів демонструють повну безпорадність чинних механізмів державного контролю. Під прикриттям «китайських інвестицій» фінустанова насправді функціонує як транзитний пилосос для капіталу сумнівного походження, вимиваючи ресурси з воюючої України.