150 мільйонів за свободу ексміністра: НБУ розпочав масштабну перевірку 4 банків через сумнівний заставний «фандрайзинг» за Галущенка

Національний банк України розпочав позапланові перевірки з питань фінансового моніторингу одразу чотирьох фінансових установ: державного Сенс Банку, а також ПУМБ, Ідея Банку та ОТП Банку. Причиною жорсткої реакції регулятора стали сумнівні транзакції на загальну суму 150 мільйонів гривень, які були внесені як застава до Вищого антикорупційного суду за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

За даними банківських джерел, перевірки стартували 24 серпня 2026 року і триватимуть протягом серпня-вересня. Регулятор ретельно досліджує походження мільйонів, якими приватні компанії викупали з-під варти ексурядовця.

Тіньовий пули фірм: Хто та як платив за ексміністра

Аналіз фінансових потоків викриває цілу мережу підставних компаній та схемних переказів, які проходили за лічені дні:

• ТОВ «Гіран констракт»: 25 червня 2026 року перерахувало 46 млн грн із рахунку в Сенс Банку, а вже 29 червня — ще 41 млн грн із рахунку в ПУМБ (загалом 87 млн грн).

• ТОВ «Тетрас Оптима»: 25 червня переказало 54 млн грн через ОТП Банк.

• ТОВ «Скайт ритейл»: 26 червня виділило 5 млн грн через Ідея Банк.

• ТОВ «Пелет Сервіс»: 26 червня направило 4 млн грн з рахунку в Сенс Банку.

У матеріалах справи вже спливають ознаки фіктивності. Наприклад, ТОВ «Гіран констракт» того ж дня, 25 червня, отримало 4 млн грн за нібито “постачання будівельних матеріалів” за свіжим договором, які одразу вивела на заставу за Галущенка. Якщо з’ясується, що жодних стройматеріалів не існувало, це стане прямим доказом відмивання грошей.

Мільйонні штрафи та загроза втрати ліцензій

НБУ вимагає від банків повний пакет документів щодо аналізу ризиків цих клієнтів та підтвердження легальності походження їхніх коштів. Завдання фінансового моніторингу — з’ясувати, чому комерційні банки “не помітили” підозрілих мільйонних операцій фірм-одноденок.

Якщо правопорушення підтвердяться, на банки чекають жорсткі санкції від регулятора:

1. Гігантські штрафи (максимальний розмір штрафу за порушення фінмоніторингу сягає 135,15 мільйона гривень);

2. Письмові попередження та службові розслідування щодо комплаєнс-офіцерів;

3. Відкликання банківської ліцензії у разі виявлення систематичного відмивання брудних коштів.