Дипломатична чорна діра: куди зникли десятки мільйонів доларів благодійної допомоги через посольства МЗС

Після гучних викриттів масштабних схем колишнього держсекретаря МЗС Олександра Банькова, пов’язаного із заволодінням 37 мільйонами гривень донорської допомоги, на поверхню почала спливати нова інформація про те, як українські дипломатичні установи за кордоном розпоряджалися мільярдними благодійними надходженнями.

Поверховий аналіз фінансових надходжень до Посольства України в Японії розкриває чимало темних плям. Зокрема, виникає безліч запитань щодо того, на які саме гуманітарні цілі були спрямовані 8,7 мільйона доларів, отримані у лютому 2022 року від президента японського гіганта Rakuten пана Хіроші Мікітані.

Окрім того, зафіксовані епізоди отримання готівки на початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, лише за один день через касу чи рахунки проходили суми у розмірі 30 мільйонів єн (що на той момент становило близько 255,7 тисячі доларів). Де осіли ці кошти і чи звітувало посольство перед Кабміном та МЗС за інші транші — залишається загадкою.

Мільйони з повітря: де звітність Посольства в Японії?

Сам колишній посол України в Японії Сергій Корсунський в публічних інтерв’ю спочатку заявляв про 40 мільйонів доларів донатів, які пройшли через дипломатичну місію, а згодом цифра зросла вже до 50 мільйонів доларів.

Якби такі астрономічні суми дійсно надійшли за призначенням в Україну на потреби оборони чи гуманітарної допомоги, про це б гуділи всі загальнонаціональні ЗМІ. Проте навколо цих коштів панує підозріла тиша. Ба більше, після своєї відставки Сергій Корсунський з якихось причин вирішив залишитися в Японії, хоча за дипломатичним протоколом був зобов’язаний повернутися в Україну.

З огляду на те, що подібні схеми розкрадання вибудовувалися з перших днів великої війни, важко повірити, що посадовці, які розпоряджалися десятками мільйонів ніде не облікованих доларів, обмежилися лише дрібнішими епізодами.

Загадкові криптогаманці: де біткоїни Резервного фонду?

Питання прозорості стосується не лише готівки та фіатних рахунків закордонних дипломатичних установ. Окремою сірою зоною залишаються благодійні внески у криптовалюті.

Зокрема, на офіційному криптогаманці Резервного криптовалютного фонду України, створеному спільно з українською криптобіржею KUNA (адреса гаманця: 357a3So9CbsNfBBgFYACGvxxS6tMaDoa1P), тривалий час «зависло» близько 10 біткоїнів. Виникає логічне запитання: невже в країні, яка воює, немає гострої потреби у використанні цих коштів? І найголовніше — хто і як насправді контролював рух цифрових активів із подібних благодійних гаманців?