Гроші української енергетики в альпійських схилах: як підсанкційний олігарх Григоришин розбудовує європейський побут під прицілом Інтерполу

Українські силовики звернулися до суду з клопотанням про арешт бізнесмена Костянтина Григоришина. Наступний крок правоохоронців — оголошення фігуранта в міжнародний розшук через канали Інтерполу.

Про це йдеться у новому розслідуванні журналістів «Радіо Свобода».

В Україні з 2025 року олігарх проходить у статусі підозрюваного за справою про привласнення фінансів у розпал повномасштабної війни. Об’єктом махінацій стало підконтрольне йому обленерго, де частка капіталу належить державі. Слідство переконане: замість того, щоб спрямувати ці мільйони на посилення захисту критичної інфраструктури Сумщини, гроші вивели під виглядом заробітної плати для самого Григоришина, який фіктивно обіймав посаду радника.

Поки в Україні тривають розслідування, бізнесмен розгорнув масштабну реконструкцію маєтку на узбережжі Женевського озера у Швейцарії, офіційно вказавши цю адресу як місце свого проживання. Крім того, розслідувачі виявили у його власності преміальні шале на території найдорожчого гірськолижного курорту планети — у французькому Куршевелі. Вийти на ці активи допомогли конфіденційні документи з люксембурзького реєстру юридичних осіб, які французька газета Le Monde отримала у 2021 році. Цей масив даних охоплював понад 140 тисяч фірм. Згодом медіа передало матеріали аналітикам OCCRP та іншим світовим партнерам, включно з проєктом «Схеми», які актуалізували інформацію.

Журналісти офіційно звернулися до Григоришина за роз’ясненнями щодо походження капіталу на швейцарський ремонт, а також попросили прокоментувати відкриті проти нього провадження. Нагадаємо, що з січня 2025 року бізнесмен перебуває під санкціями РНБО. Сам він раніше називав такі обмеження «позасудовою розправою» та влітку 2025 року спробував оскаржити указ президента через суд. Його захисники наголошують, що всі звинувачення є безпідставними та мають політичне підґрунтя.

Навесні цього року представники СБУ та Бюро економічної безпеки відзвітували про ліквідацію великої схеми розкрадання бюджетних коштів в енергетичному секторі, до якої причетний підсанкційний комерсант.

За інформацією джерел у правоохоронних структурах, йдеться саме про Григоришина та ПАТ «Сумиобленерго». Олігарх контролює цього оператора розподілу на Сумщині через розгалужену мережу офшорів та номінальних осіб, тоді як державі в особі Міненерго належить лише блокпакет у 25% акцій.

Слідчі з’ясували, що у 2020 році керівництво компанії створило для Григоришина штучну посаду «радника голови правління». Йому призначили щомісячний оклад у розмірі 1,5 мільйона гривень, що вшестеро перевищує ліміти, встановлені Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП).

Формат роботи передбачав дистанційку з графіком усього 4 години на тиждень. За підрахунками слідства, з 2020 по 2024 роки з підприємства таким чином викачали 68 мільйонів гривень. Метою схеми було не лише особисте збагачення олігарха, а й ухилення від виплати дивідендів державі.

Інсайдери у силових відомствах зазначають, що кошти виводилися через європейських посередників і витрачалися на приватні потреби Григоришина. Наразі редакція чекає на розлогі коментарі від самого бізнесмена, оскільки справа ще не дійшла до фінального судового вердикту.

У березні цього року Григоришину та ще трьом топменеджерам виписали підозри за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах).

Наприкінці квітня олігарха офіційно оголосили у внутрішньодержавний розшук.

В Офісі Генерального прокурора на запит «Схем» відповіли, що Шевченківський райсуд столиці наразі вивчає клопотання про заочний арешт Григоришина. Тільки-но суд задовольнить його, почнеться процедура оформлення документів для Інтерполу.

«Окрім цього, за ухвалою слідчих заблоковано банківські рахунки та корпоративні права фігуранта у структурах “Енера”, “Енеравінниця” та “Сумиобленерго”. Зараз силовики шукають інші активи підозрюваного для накладення арешту, зокрема за кордоном», — зазначили в ОГП.

Оголошення так званої «червоної картки» (Red Notice) в системі Інтерполу запускає міжнародний механізм пошуку та затримання особи країнами-учасницями.

Як пояснили розслідувачам у Нацбюро Інтерполу в Україні, для фігуранта це матиме серйозні наслідки:

«Його профіль з’явиться у базах прикордонників та поліції по всьому світу. Під час будь-якої перевірки документів у ЄС — чи то у Франції, Німеччині, чи Швейцарії — спалахне сигнал про розшук. Це прямий ризик потрапити в ізолятор до вирішення питання про екстрадицію в Україну, хоча фінальне слово завжди залишається за судами конкретної країни».

Енергетичний бізнес в Україні попри санкції

Попри гучні кримінальні справи, влітку 2025 року аналітики БЕБ з’ясували, що фірми з орбіти бренду «Енера», які контролюються Григоришиним, спокійно заробляли на держзакупівлях. Вони постачали електрику військовим частинам, меріям, комунальникам та державним заводам. З початку 2024 року журналісти нарахували понад 2000 таких контрактів на суму, що перевищує 8 мільярдів гривень.

У Бюро наголосили, що це грубо порушує чинну урядову постанову, яка накладає табу на будь-які закупівлі у компаній, чиї бенефіціари мають паспорт РФ.

За даними спецслужб, Григоришин має потрійне громадянство: України, Кіпру та Росії. Журналісти перевірили російський паспорт олігарха через держпортал «Госуслуги» — документ залишається цілком дійсним.

Сам комерсант на початку 2025 року в інтерв’ю Forbes переконував, що хотів вийти з громадянства країни-агресорки, але Кремль відмовив йому через заочний вирок у Москві за податкові борги та нібито через його проукраїнську позицію.

З кіпрським паспортом теж виникли проблеми: місцева преса (Politis) повідомила, що у 2024 році Нікосія анулювала «золотий паспорт» Григоришина через надання недостовірних даних під час інвестування та невиконання обов’язкових умов натуралізації.

Після скандалу з державними тендерами БЕБ надіслало рекомендації до міністерств із вимогою розірвати чинні договори з фірмами Григоришина та заблокувати їм доступ до майбутніх контрактів.

Додатковим тригером для силовиків стали санкції РНБО, введені на початку 2025 року. Президент Володимир Зеленський тоді чітко дав зрозуміти, що під обмеження потрапили ті, хто прямо чи опосередковано допомагає Москві вести війну.

Григоришин назвав цей крок протиправним:

«Як можна карати санкціями власних громадян? Якщо є претензії — ідіть у суд, відкривайте кримінальні справи. А так це чиста позасудова розправа», — обурювався він у розмові з журналістами.

Згодом, за інформацією системи YouControl, адвокати олігарха подали позов проти глави держави, намагаючись скасувати санкційний указ.

Варто згадати, що у 2000-х роках Григоришин володів величезною імперією «Енергетичний стандарт», яка об’єднувала близько 160 компаній. Він контролював річкові порти, заводи «Дніпроспецсталь» та «Запоріжтрансформатор», купу обленерго і навіть змагався з Суркісами за акції київського «Динамо».

Проте за останні роки через борги, суди та націоналізацію від цієї імперії мало що залишилося. Восени 2022 року держава з міркувань оборонної необхідності забрала у свою власність його головний актив — Запорізький трансформаторний завод.

У 2023 році СБУ виписала підозри колишньому менеджменту цього заводу через несплату земельного податку на суму 43 мільйони гривень у період з 2018 по 2021 роки. За версією слідства, ці мільйони потім вивели на рахунки російських структур Григоришина під виглядом погашення старих боргів підприємства.

Та попри арешти майна в Україні, олігарх не відчуває фінансової скрути в Європі, продовжуючи фінансувати дорогі будівельні проєкти.

Французький притулок у Куршевелі

Починаючи з 2019 року, Григоришин офіційно значиться бенефіціаром люксембурзької компанії Cressida. Саме тоді європейська країна зобов’язала бізнес розкрити реальних власників. Інформацію підтвердили аналітики платформи NorthData.

Ця фірма ще з 2008 року володіє трьома великими наділами землі на курорті Куршевель. Французькі реєстри свідчать, що у 2010 році там звели два люксові шале загальною площею понад 850 квадратних метрів.

Ринкова вартість європейських активів цієї структури оцінюється в реєстрах Люксембургу у майже 70 мільйонів євро.

Сам Григоришин ще у 2015 році в інтерв’ю проговорився про свій альпійський маєток, спростовуючи чутки про те, що у нього гостював тодішній нардеп Сергій Лещенко: «Особисте життя не коментую, але зроблю виняток — Лещенко у мене в Куршевелі ніколи не зупинявся». Водночас він підтвердив, що приймав у цих стінах багатьох інших українських політиків.

Зв’язок олігарха з французькими віллами простежується через кіпріотку Марію Агіні, яка керувала компанією Cressida з 2008 по 2014 роки. За даними YouControl, саме на неї записані частки в низці українських енергетичних гігантів («Сумиобленерго», «Полтаваобленерго», «Чернігівобленерго»), які входять до холдингу Григоришина. У документах «Полтаваобленерго» Агіні прямо вказана як особа, що повністю підконтрольна олігарху.

Швейцарський релакс на Женевському озері

Наприкінці 2025 року у люксембурзьких реєстрах з’явилася інформація про зміну офіційної адреси Григоришина. Новим місцем його проживання став елітний маєток площею 415 квадратних метрів на березі Женевського озера у Швейцарії.

Номінальним власником цієї нерухомості є літній швейцарець Жак Жозеф Бернар де Соссюр. Проте ремонтні роботи та перепланування там фінансує і проводить саме український олігарх — його ім’я офіційно фігурує як заявника у документах Офіційного вісника кантону Женеви.

Адвокати Григоришина у відповідь на запити медіа продовжують наполягати, що всі звинувачення з боку Києва є політично вмотивованими, а походження коштів на європейське життя є цілком легальним. Редакція продовжує чекати на офіційні письмові відповіді від самого бізнесмена.