Консорціум українських банків — Ощадбанк, Укргазбанк і ПУМБ — надав компанії ДТЕК кредит у розмірі $67 млн для закупівлі систем накопичення енергії (BESS) із відновлюваних джерел. Про це повідомила PR-директорка ДТЕК Наталія Ємченко. У контексті війни та обмежених ресурсів новина викликала суспільну дискусію.
Про це повідомляє SPILNO.
Війна РФ проти України змінила глобальні енергетичні стратегії. Країни ЄС, як-от Франція та Бельгія, повертаються до атомної енергії, тоді як Україна активно розвиває відновлювані джерела. Системи накопичення енергії є важливими для стабільності енергомережі, особливо в умовах атак на інфраструктуру. Проте постає питання: чи доцільно спрямовувати значні кошти на проєкти приватної компанії під час воєнного стану, коли держава має критичні потреби?
Ощадбанк і Укргазбанк, що мають державну частку, створені для підтримки стратегічних секторів, зокрема оборонного. Фінансування проєкту ДТЕК за участю цих банків викликає запитання:
Прозорість процесу ухвалення рішень є ключовою для довіри суспільства.
Увагу привертає участь Юрія Каціона, заступника голови правління Ощадбанку та секретаря Ради консорціуму, який має досвід у структурах держуправління. Також Роза Тапанова, представниця наглядової ради Ощадбанку, відома роботою в держбанківському секторі та взаємодією з органами влади. Це підкреслює необхідність перевірки прозорості процедур у держбанках, особливо щодо великих проєктів із публічними коштами.
Суспільство не заперечує важливість відновлюваної енергетики, але вимагає балансу в розподілі ресурсів. Чи достатньо фінансуються критичні напрями, як-от виробництво FPV-дронів чи ремонт військової техніки? Чи мають банки чіткі критерії оцінки суспільної корисності проєктів?
Фінансування ДТЕК на $67 млн у період війни, коли армія та суспільство економлять ресурси, потребує публічного обґрунтування. Прозора енергетична політика, відкриті рішення та звітність держбанків є запорукою довіри. Українці мають право знати, куди спрямовуються кошти, хто отримує підтримку від імені держави та хто ухвалює такі рішення. НАЗК і правоохоронні органи повинні перевірити законність і доцільність цього проєкту, щоб виключити можливі зловживання.
Навесні 2025 року бізнесвумен Анна Худар, зазнавши тиску на свій бізнес та опинившись у стані…
Суддя та заступник голови Шевченківського районного суду міста Києва Віталій Циктіч, який судив активістів Євромайдану…
Богдан Драп’ятий, заступник міністра внутрішніх справ, відповідальний за МРЕО, ДСЦ та РРЦ, перетворив свою посаду…
Історія столичного ринку маршрутних перевезень та земельних рішень у Києві давно перестала бути питанням транспорту…
Депутат Одеської міської ради Роман Сеник, представник забороненої ОПЗЖ, який не має офіційних доходів, у…
Зять харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева («Князь») Олег Кіяшко, перебуваючи в розшуку, намагається відібрати частину…