Мільйонні схеми виведення грошей та криптовалютний транзит: як банк родини ексчиновника Копилова засвітився у грандіозному фінансовому скандалі

Фінансова система України вкотре демонструє вразливість перед масштабними махінаціями та виведенням капіталу за кордон. У центрі чергового гучного корупційного скандалу опинився «Кристалбанк», через який, за даними розслідувачів, могли роками проганятися мільйонні суми. Особливої гостроти цій історії додає той факт, що нитки тягнуться до колишніх високопосадовців часів минулих режимів та одіозних фінансових гравців.

Від руїн «Терра Банку» до власних мільйонів: хто стоїть за «Кристалбанком»

Акціонерне товариство «Кристалбанк» (його код ЄДРПОУ — 39544699, а МФО — 339050) було створене в грудні 2014 року фактично на залишках скандального «Терра Банку». Структура власності цієї фінустанови одразу привертає увагу своїм політичним бекграундом. Рівно половина банку (50% акцій) належить Марині Ленінг. Вона є дружиною колишнього заступника міністра фінансів та колишнього виконувача обов’язків міністра економіки Вадима Копилова, який сьогодні очолює наглядову раду цього ж банку.

Решта активів фінустанови розподілена між родиною Гребінських: Оксані Гребінській належить трохи більше ніж 25% (25,000002%), а Леоніду Гребінському — майже 25% (24,999997%). При цьому Леонід Гребінський обіймає посаду голови правління банку, зосередивши у своїх руках оперативне управління.

Цікаво, що Марина Ленінг до появи «Кристалбанку» очолювала нагляд за тим самим «Терра Банком». В історії ліквідації та банкрутства «Терри» також засвітився майбутній голова Національного банку України Кирило Шевченко: йому належала третина (33%) «Української стратегічної групи», яка контролювала майже весь пакет акцій банку (99,21%). Як відомо згодом, Кирило Шевченко отримав підозру від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у резонансній справі про масштабне виведення 206 мільйонів гривень з державного «Укргазбанку», після чого втік з України та опинився в міжнародному розшуку.

Швейцарський транзит та зв’язки з групою Ривкіна й Скоробогатова

Сьогодні ж «Кристалбанк» гучно фігурує у матеріалах журналістських та фінансових розслідувань щодо сумнівних операцій, організованих групою Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова. Сама злочинна схема побудована на складному та розгалуженому ланцюжку українських фінансових компаній, підставних імпортерів та іноземних офшорних чи європейських юросіб.

Механізм виведення коштів виглядав наступним чином: українська гривня надходила на рахунки вітчизняних структур, там оперативно конвертувалася у тверду іноземну валюту, після чого мільйонні транші вирушали прямісінько до Швейцарії на рахунки компанії Done Switzerland AG. У публікаціях та документах зазначається, що безпосереднім проведенням таких сумнівних платежів займався саме «Кристалбанк» під керівництвом менеджменту родини Копилова та Гребінських.

Серед ключових гравців цієї схеми виділяється компанія Supply Chain Finance (SCF). Ще у 2025 році вона здійснила випуск облігацій на загальну суму 180 мільйонів гривень. До 2026 року 70% цієї структури контролював Дмитро Ривкін, а ще 30% належали інвестиційному фонду «КАСЛ» (який раніше функціонував під назвою «ДАНН ГРУПП»). Поруч із ними в документах світяться польська компанія KOOPERANT EUROPEJSKI, а також низка українських комерційних структур, таких як «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодіти», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».

Мільйони у швейцарських активах та криптопрокладки

Кінцевим пунктом призначення виведених з України коштів став швейцарський рівень. Згадана компанія Done Switzerland AG (яка має реєстраційний номер CHE-363.272.422 і раніше носила назву Alltag und Gerätetechnik) стала ключовим гаманцем для цієї групи. Сам Дмитро Ривкін тривалий час фігурував серед керівників цієї швейцарської структури та володів індивідуальним правом підпису. У фінансовій звітності компанії фігурували колосальні показники: 30,33 мільйона швейцарських франків активів при 27,77 мільйона франків зобов’язань.

Однак найбільш зухвало та жорстко виглядає історія з використанням криптовалютних інструментів для легалізації брудних грошей. У капітал швейцарської компанії було офіційно внесено три великих пакети віртуальних активів: 504 376 USDT, 504 415 USDT та 511 512 USDT. Загалом йдеться про 1 520 303 USDT (суму, що перевищує півтора мільйона доларів у еквіваленті). Під цю криптовалюту були випущені нові акції, завдяки чому статутний капітал швейцарської юридичної особи зріс із 520 тисяч до 1,75 мільйона швейцарських франків. Таким чином, цифрова крипта безперешкодно трансформувалася у реальну європейську корпоративну частку.

Сам «Кристалбанк» при цьому залишається відносно невеликою фінустановою за масштабами ринку: на початок 2026 року його чисті активи становили близько 2,9 мільярда гривень, за підсумками 2025 року банк зафіксував 43 мільйони гривень збитків, а показник ефективності витрат до доходів (CIR) сягнув критичних 109%. Ба більше, Національний банк України раніше вже змушений був застосовувати до цього банку офіційні заходи впливу через систематичні порушення у сфері фінансового моніторингу та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

У цій банківській афері чітко зійшлися конкретні прізвища та мільйонні суми: Вадим Копилов керує наглядовою радою, його дружина Марина Ленінг володіє половиною банку, Леонід і Оксана Гребінські контролюють іншу половину та керують процесами, а фігуранти групи ДАН Ривкін і Скоробогатов забезпечують викачування грошей через облігації, швейцарські рахунки Done Switzerland AG та вливання мільйонів у криптоактиви.

Українська гривня конвертується, переправляється за кордон, змивається через криптовалюту і перетворюється на чисті європейські активи, поки регулятори констатують порушення, а бенефіціари продовжують заробляти на тіньових схемах.