Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у Вищому антикорупційному суді розкрила деталі епічного корупційного пазла, у якому злилися в єдине ціле розшукувані олігархи, топчиновники Офісу Президента, конвертаційні центри та державний банк.
Конструкція, яку НАБУ і САП вибудовували місяцями, остаточно замкнулася: бізнесмен Тимур Міндіч (підозрюваний у керівництві злочинною організацією у справі «Мідас»), перебуваючи у розшуку за кордоном, дистанційно профінансував визволення з СІЗО ексочільника Міненерго Германа Галущенка. А головним логістом цієї операції всередині країни виступила вже колишня заступниця керівника ОП Ірина Мудра.
Як встановило слідство, зв’язки між Офісом Президента та фінансовими структурами сягнули рівня прямого неформального управління:
Зміна кураторів у «Сенс Банку»: 10 червня 2026 року Ірина Мудра провела зустріч із головою правління «Сенс Банку» Олексієм Ступаком та ексголовою наглядової ради Миколою Гладишенком. Оскільки попередній «смотритель» банку Міндіч опинився у розшуку за кордоном, банкіри погодилися перейти під «неформальний контроль» Офісу Президента.
Транзит 150 мільйонів: Уже 9 липня Міндіч передав Мудрій мільйони готівкою. Щоб унести заставу за Галущенка у 150 млн грн, гроші возили мішками, перераховували вручну просто в авто на паркінгу та відмивали через фіктивні фірми й конвертаційні центри, повністю відключивши фінмоніторинг державного банку.
Ці дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, здобутого злочинним шляхом).
Попри те, що прокурори просили для Мудрої варту з альтернативою застави у 150 млн грн (рівно стільки, скільки вона допомагала легалізувати), ВАКС зрізав суму у сім із половиною разів — до 20 мільйонів гривень.
Сама Мудра провини не визнає, перекладаючи відповідальність на скандального забудовника Максима Микитася, який також проходить у справі разом із нардепом Вадимом Столаром та керівництвом «Сенс Банку». Своє падіння експосадовиця резюмувала заявою про те, що просто «не впоралася з умінням розбиратися в людях».
Після гучних обшуків та затримання 19 серпня анонімні джерела почали активну кампанію з відведення очей, намагаючись пов’язати Мудру з чинним керівником ОП Кирилом Будановим (який очолив Офіс лише у січні 2026 року). Проте сухі факти та кадрова хронологія доводять протилежне:
Ставлениця Андрія Єрмака: Мудра обійняла посаду заступниці керівника ОП ще у березні 2024 року в команді Єрмака і працювала виключно в його вертикалі.
Безправний Буданов: Прийшовши в ОП, Буданов не мав правових повноважень призначати чи звільняти заступників — це виключна прерогатива Президента України. За вісім місяців Буданов не ввів жодного свого заступника, а Мудру було звільнено указом Президента лише у день обшуків.
Справа Мудрої-Міндіча показує: поки суспільству розповідають про боротьбу з корупцією, топові державні банки та посади в Офісі Президента використовувалися як сервісні центри для обслуговування інтересів втікачів-олігархів.
Поки правоохоронці продовжують вичищати корупційні авгієві конюшні в регіональних радах, місцеві обранці демонструють чималу винахідливість…
Українська фінансова система досі розплачується за мародерство часів режиму Януковича, коли державні банки цинічно використовувалися…
Українська столична підземка роками залишалася невичерпним джерелом для збагачення корумпованих чиновників, і справа Віктора Брагінського…
Українська феміда знову демонструє дива гуманізму, коли мова заходить про мільйонні розкрадання державних коштів у…
В умовах жорстокої війни українське суспільство навчилося гостро відчувати фальш. Будь-які спроби прикритися волонтерськими піаракціями,…
Поки столичні бюджети мали б спрямовувати кожну копійку на життєво необхідні потреби та оборону, київські…