Прем’єр на гачку НАБУ: півтора року прослуховування, мільйонні збитки на трубах і швейцарських присадках та шлейф одіозних кадрів

Українська політична верхівка знову опинилася в епіцентрі масштабного скандалу, який загрожує перерости в черговий гучний серіал антикорупційних розслідувань. За інформацією з судових реєстрів, чинний прем’єр-міністр України Сергій Корецький (колишній очільник «Укрнафти») міг перебувати під прицілом НАБУ тривалий час. Детективи отримали дозвіл на негласні слідчі дії та прослуховування ще у 2023 році, і матеріали цих розслідувань можуть виявитися набагато вибухонебезпечнішими, ніж попередні гучні кейси.

18 місяців під ковпаком: як НАБУ «вело» Корецького

Згідно з матеріалами судових проваджень, санкцію на негласні технічні заходи суд видав у межах розслідування закупівель «Укрнафти» у 2023–2024 роках. Спочатку дозвіл стосувався встановлення прослуховування в робочому кабінеті Корецького в «Укрнафті», офісах пов’язаних компаній та автомобілях, якими він користувався.

Формально перші ухвали мали обмежений строк (до вересня 2023 року), проте на практиці подібні операції в антикорупційних справах тривають значно довше — за оцінками аналітиків, негласні слідчі дії могли розтягнутися на максимальні 18 місяців (до січня 2025 року). Це означає, що в розпорядженні антикорупційних органів опинилися гігантські масиви аудіозаписів та розмов тодішнього топменеджера.

Резонанс від таких плівок напряму залежить від кола співрозмовників чинного очільника уряду, адже його тісні зв’язки з такими одіозними фігурами, як Ростислав Шурма чи Олексій Чернишов, роблять ці матеріали потенційно вибуховими.

Мільйонні збитки: труби без тендерів та швейцарські присадки

Наразі ім’я Сергія Корецького фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях НАБУ щодо сумнівних державних закупівель:

Справа про закупівлю труб (весна 2023 року): Тоді «Укрнафта» терміново та в обхід відкритих тендерів придбала близько 1 800 тонн трубної продукції у компанії «Інтерпайп Україна». За версією слідства, ціни були завищені майже в 1,5–2 рази. Як свідчили підлеглі (зокрема директор із закупівель Білянський), саме Корецький вимагав підписати договір якомога швидше. У матеріалах справи зазначено, що очільник компанії чудово усвідомлював необґрунтованість штучно створеної «критичної необхідності» та факт завищення цін. Частину продукції згодом просто відклали на склади під виглядом інвестпроєктів.

Справа про закупівлю присадки МТБЕ (2023–2024 роки): Компанія придбала у швейцарської фірми AGTG SA понад 42 тис. тонн метил-трет-бутилового ефіру. Закупівлі проводилися без конкурсу за суттєво завищеними цінами (переплата сягала 93–97 доларів на кожній тонні). Власником швейцарської прокладки називають Євгена Свірського — бізнес-партнера Корецького у фірмі «Велсбі Трейд Плюс». Сукупні збитки держкомпанії лише за цими двома епізодами оцінюються у 184 мільйони гривень.

Під час обшуків у квартирі Корецького у жовтні 2024 року детективи вилучили його захищений iPhone 15 Pro Max, на якому містилося ключове листування. Попри спроби адвокатів у серпні 2026 року (уже після призначення Корецького прем’єром) зняти арешт зі смартфона, суд відмовив, а слідчі продовжують спроби зламати гаджет.

Кадрова орбіта: від бізнес-партнерів Єрмака до підозрюваних НАБУ

Особливу увагу привертає те, хто саме оточував Сергія Корецького під час його керівництва стратегічними державними активами:

Роза Тапанова — бізнес-партнерка та юристка керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, яка засідає в наглядових радах «Ощадбанку» та «Укрнафти», отримуючи мільйонні гонорари.

Денис Кудін — колишній підлеглий Корецького по WOG, ексзаступник голови Фонду держмайна та підозрюваний в іншій гучній справі НАБУ проти ексголови ФДМУ Сенниченка, який згодом працював віцепрезидентом в «Укрнафті».

Олександр Грибан — ще один член наглядової ради держкомпанії, який також має підозру від НАБУ та САП.

Попри серйозний масив зібраних доказів та наявність матеріалів негласних слідчих дій, офіційних обвинувачень Сергію Корецькому досі не висунуто. Проте навислий над прем’єром «плівковий» меч НАБУ стає серйозним важелем впливу на українську політичну арену, де державні мільйони знову розчиняються через сумнівні тендери та ручне управління.