Провал відбудови: як урядова бюрократія змусила повернути до бюджету 343 мільйони гривень, призначених на школи та укриття

У 2025 році держава продемонструвала неспроможність ефективно розподілити ресурси на відновлення громад. У результаті 343 мільйони гривень, виділені на критично важливі об’єкти, не були освоєні та повернулися до держбюджету. Звіт про це фінансове фіаско оприлюднив Антикорупційний центр «МЕЖА».

Хронологія неефективності

У 2025 році в межах Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) було передбачено 1 млрд грн на фінансування проєктів громад: будівництво укриттів, модернізацію шкіл, лікарень та оновлення комунальної інфраструктури. Проте замість швидкого відновлення сотні мільйонів гривень були заблоковані через критичні затримки у бюрократичних процедурах.

Процес був приречений на невдачу від самого початку:

• 13 серпня — уряд затвердив порядок використання коштів (надто пізній термін).

• 1–10 вересня — стислий термін подання проєктних заявок.

• 22 жовтня — фінальне затвердження переліку переможців.

Фактично, громадам залишили лічені тижні на освоєння коштів до завершення бюджетного року. Як наслідок, з 1 млрд грн вдалося використати лише 657 млн грн, а 343 млн грн держава була змушена забрати назад. Середній показник освоєння коштів ледь сягнув 65,7%.

«Ручне керування» замість автоматизації

Розслідування «МЕЖІ» засвідчило наявність ознак ручного впливу на систему відбору проєктів. Попри те, що формально ініціативи мали проходити автоматичну пріоритезацію через екосистему DREAM та отримувати об’єктивні рейтингові бали, на практиці система працювала вибірково: проєкти з вищими балами залишалися без фінансування, натомість кошти отримували ініціативи з нижчими показниками.

Окреме занепокоєння викликає діяльність профільної комісії. Вона була наділена надмірними повноваженнями, що дозволяло відхиляти проєкти без чіткого обґрунтування. Оскільки законодавчий перелік повноважень цього органу залишається невизначеним, це створює простір для зловживань.

Крім того, навіть після завершення відбору платформа DREAM не забезпечила належної прозорості: велика кількість заявок тривалий час перебувала у статусах «не розглянуто» або «в очікуванні», що фактично унеможливило здійснення громадського контролю за процесом розподілу мільйонів гривень.