Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
У Києві викрито схему незаконної передачі земель історико-культурного значення під забудову, в якій замішані посадовці…
Життя за кордоном, квартири в новобудовах, готівка, подорожі і подарунок майже на 4,7 мільйона гривень.…
Директор філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Віктор Сахнюк задекларував значні статки родини, зокрема…
Бюро економічної безпеки (БЕБ) розкрило мережу нелегальних гральних закладів під умовною назвою BOSS, що діяла…
У Києві розгортається конфлікт навколо державної земельної ділянки площею понад 11 гектарів за адресою Тираспольська,…
У травні 2025 року компанії ZEN ADRIA, PIGMENT і MIMOZA, які належали Тетяні Глиняній, відомій…