Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Колишній в.о. заступника голови Державної фіскальної служби Євген Бамбізов, якого підозрюють у відмиванні коштів і…
Віктор Санін, батько колишнього керівника Держгідрографії Сергія Саніна, перебуває в розшуку Служби безпеки України (СБУ)…
Засновник стоматологічних клінік «Естет» і «Сливочка» в Ужгороді, лікар-стоматолог Михайло Сливка став фігурантом кримінальної справи…
Ольга Чаборай, дружина депутата від «Слуги народу» Юрія Чаборая з Рівненщини, у 2024 році стала…
Понад десять років у Зіньківській громаді Полтавської області функціонує мережа компаній, які використовують схеми податкових…
Колишній керівник Київського й Одеського квартирно-експлуатаційних управлінь (КЕУ) Міноборони Артем Герасименко, підозрюваний у корупції, задекларував…