Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Навесні 2025 року бізнесвумен Анна Худар, зазнавши тиску на свій бізнес та опинившись у стані…
Суддя та заступник голови Шевченківського районного суду міста Києва Віталій Циктіч, який судив активістів Євромайдану…
Богдан Драп’ятий, заступник міністра внутрішніх справ, відповідальний за МРЕО, ДСЦ та РРЦ, перетворив свою посаду…
Історія столичного ринку маршрутних перевезень та земельних рішень у Києві давно перестала бути питанням транспорту…
Депутат Одеської міської ради Роман Сеник, представник забороненої ОПЗЖ, який не має офіційних доходів, у…
Зять харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева («Князь») Олег Кіяшко, перебуваючи в розшуку, намагається відібрати частину…