Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Фінансові звіти та судові рішення викрили діяльність ТОВ «К-МАРКЕТ» (тепер — «ВАРНІ МОЛ»): фірма систематично…
Заступник прокурора Полтавської області Ілля Титарчук живе у трикімнатній квартирі за 122 тисячі доларів, але…
Олексій Мартиновський називає себе власником медіа-холдингу в Telegram, але ніхто не знає, якого саме. Зате…
Новопризначений начальник Печерського управління поліції Києва Максим Письменний за три місяці після підвищення купив квартиру…
Кожне ранок мільйони українців заварюють Greenfield, Ahmad чи Принцесу Нурі — і навіть не підозрюють,…
У преміум-ритейлі тихо процвітає криптооплата. У мережі Domino під кожним товаром була опція — USDT,…