Секретні мільйони на «відновленні»: як одеська секретарка та виконробка стали мільонерками на тендерах із відбудови, доки справжні чиновники ховаються в тіні

Українські тилові реалії війни знову б’ють усі рекорди цинізму. Доки Одеса оговтується від наслідків ворожих обстрілів, а державний бюджет ледве знаходить кошти на ліквідацію руйнувань, у кабінетах муніципалітету розгорнулася масштабніша корупційна драма. Навіщо обмежувати таланти секретарки звичайними телефонними дзвінками чи виконробки — замішуванням бетону, якщо можна одночасно оформити їх приватними підприємцями та щедро засипати десятками мільйонів гривень бюджетних коштів? Під пильним «дахом» міських посадовців скромні помічниці керівника раптом стали головними архітекторами південної відбудови, поки сам директор із наївною посмішкою переконує слідчих, що його підлеглі просто «набувають цінного досвіду», не відходячи від кавомашини.

Розкрадання на мільйони: що розслідує поліція

Згідно з матеріалами масштабного кримінального провадження, яке у серпні 2025 року розпочали слідчі ГУ Нацполіції в Одеській області, у місті діяв розгалужений механізм привласнення бюджетних коштів на ремонтах житлових будинків, пошкоджених російськими обстрілами. У справі фігурують одразу сім підприємств, які слідство кваліфікує як тісно афілійовані між собою структури.

П’ять із них — це компанії з багаторічним досвідом тендерних перемог, а от дві нові фірми, ТОВ «НОРТ ТЕК+» та ТОВ «Строй-Інвест-Груп-7», привернули особливу увагу правоохоронців. Як виявилося, перша з них навіть не мала офіційних працівників, а її номінальний директор Ігор Роспутько гадки не мав, що володіє будівельним бізнесом (тепер він проходить у справі як свідок). Водночас до другої компанії — «Строй-Інвест-Груп-7» — питання виявилися набагато глибшими: саме через неї та залучених нею «кишенькових» ФОПів почали викачувати колосальні суми.

Від дрібних ремонтів до 114 мільйонів на відбудову

ТОВ «Строй-Інвест-Груп-7» ще до 2024 року перебивалося дрібними замовленнями, проте згодом його апетити та обсяги держконтрактів стрімко злетіли до небес. Загалом компанія отримала підрядів на астрономічні 114 мільйонів гривень, значна частина яких припадає на відновлення знищеного житла. Зокрема, саме ця фірма взялася лагодити багатоквартирний будинок на вулиці Отамана Головатого, 92 за понад 21 мільйон гривень.

Проте справжній цинізм полягає в тому, хто саме виконував ці роботи. Замість залучення професійних потужних підрядників, керівництво компанії почало масово виводити гроші через створені нашвидкуруч ФОПи власних працівників.

Секретарка-мільонерка Валентина Парпуланська: Зареєструвавшись як ФОП наприкінці 2024 року, вона одразу уклала вісім угод із Департаментом міського господарства Одеської міськради на загальну суму майже 8 мільйонів гривень. Серед них — підряди на відбудову будинків на вулиці Пастера та в провулку Анатра. При цьому на папері вона числилася «підприємицею», а в реальності продовжувала працювати у «Строй-Інвест-Груп-7», де її номер у телефонних довідниках підписували як помічницю та секретарку директора, а сама вона офіційно представляла інтереси компанії на торгах.

Виконробка Марина Тараненко: Оформивши ФОП у той самий період, вона підписала 12 договорів на понад 10 мільйонів гривень. Серед її об’єктів — відновлення будинків на проспекті Шевченка та у провулку Госпітальному. За версією слідства, на цих ремонтах зафіксовано класичне завищення обсягів робіт та вартості будівельних матеріалів задля привласнення бюджетного кешу через підробку актів виконаних робіт.

Ексвласник Сергій Васалантьєв: Колишній співвласник компанії (у 2018–2023 роках) також оперативно відкрив ФОП наприкінці 2024 року і встиг отримати сім угод на понад 8 мільйонів гривень, включно з відновленням будинку на вулиці Олександра Кутузакія. Попри формальний вихід із бізнесу, саме він продовжував коментувати перебіг робіт на об’єктах фірми для міських телеграм-каналів.

Примітно, що і Парпуланська, і Тараненко продемонстрували дивовижну синхронність: обидві офіційно припинили свою підприємницьку діяльність в один і той самий день — 9 вересня 2026 року. До слова, фінансову звітність частини цих «незалежних» ФОПів, за даними слідства, вела штатна бухгалтерка «Строй-Інвест-Груп-7» Лариса Рябова, на робочому місці якої силовики вже провели обшуки та вилучили ноутбук.

Схема «податкової оптимізації» чи примітивне розкрадання?

Юристка та керівниця напрямку «Прозора та підзвітна відбудова» Антикорупційного центру «Межа» Владислава Рудика зазначає, що подібне дроблення бізнесу через ФОПи на єдиному податку без ПДВ використовується компаніями для ухилення від оподаткування та складного контролю за рухом державних коштів. Коли одні й ті самі люди працюють на підприємстві, ведуть бухгалтерію в однієї особи, використовують спільну техніку та виводять мільйони на рахунки підставних підприємців — це свідчить про класичну схему виведення коштів у тінь.

Хто стоїть за лаштунками: зв’язки з міськими посадовцями

Одноосібним власником і керівником ТОВ «Строй-Інвест-Груп-7» є Дмитро Романюк. Проте в телефонних книжках довірених осіб його номер чомусь підписували як «підрядник Захарова».

Йдеться про Артема Захарова, який до травня 2026 року обіймав посаду заступника директора Департаменту міського господарства Одеської міськради, а згодом очолив КП «Теплопостачання міста Одеси». У лютому 2026 року правоохоронці провели обшуки вдома у Захарова, вилучивши мобільний телефон і чорнові записи. За версією слідства, саме він міг курувати розподіл вигідних підрядів та діяти за вказівками вищого керівництва.

Слідчі також вивчають роль уже нині покійного колишнього депутата Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» та одіозного товариша ексмера Геннадія Труханова — Олександра Іваницького. У лютому 2026 року в його помешканні також проходили обшуки. За даними правоохоронців, Іваницький міг негласно контролювати формування міського бюджету у сфері ЖКГ та лобіювати призначення потрібних людей на ключові посади, через які й працювала корупційна машина. У березні та квітні навколо цих фігурантів розгорнулися трагічні події (зокрема смерть Іваницького), проте розслідування триває.

Поки директор Романюк розповідає слідчим казкові історії про те, як його працівники просто «підвищують кваліфікацію», а правоохоронці продовжують вивчати багатомільйонні потоки, жоден із головних бенефіціарів цієї схеми поки не отримав заслуженої підозри. Проте масштаби викрадених на відбудові грошей вимагають суворого та невідворотного покарання для всіх учасників цього цинічного мародерства.