Сінгапурський офшор, афери з ProZorro та $1 000 000 невідомого походження: Як ексочільниця Moneyveo Альона Андронікова вивела мікрокредитний бізнес у тінь

Поки український фінансовий сектор очищується від тіньових схем, а НБУ накладає рекорди за порушення фінансового моніторингу, автори одних із найскандальніших мікрокредитних пірамід спокійно виводять капітали в азійські юрисдикції.

У центрі міжнародного розслідування опинилася Альона Андронікова — колишня топменеджерка сервісу мікрокредитування Moneyveo. Під її керівництвом компанія збудувала бізнес на драконівських відсотках, потрапила у скандали з масовим викраденням паспортних даних українців, а згодом — вивела капітал у Сінгапур та В’єтнам, закривши інформацію про справжніх власників під угодами про нерозголошення (NDA).

Від обшуків СБУ та рекорду від НБУ — до сінгапурських «прокладок»

Український етап діяльності Moneyveo під керівництвом Андронікової супроводжувався гучними кримінальними справами. У 2018 році СБУ та прокуратура Києва провели обшуки в офісі компанії: слідство виявило, що шахраї масово використовували персональні дані українських підприємців із системи ProZorro для оформлення фальшивих кредитів. За даними СБУ, кількість постраждалих перевищила 1000 осіб.

А вже у червні 2024 року Нацбанк виписав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» рекордний штраф у розмірі 13 мільйонів гривень за неналежну верифікацію клієнтів та провали у сфері фінмоніторингу — найбільший серед усіх фінансових установ країни.

Проте на той момент Альона Андронікова вже підготувала «запасний аеродром». Ще у вересні 2019 року в Сінгапурі було зареєстровано холдинг MONEYVEO ASIA PTE. LTD за класичною підставною адресою 68 Circular Road, де числяться тисячі фіктивних фірм-оболонок. Згодом під ним з’явилася в’єтнамська структура MONEYVEO VIETNAM COMPANY LIMITED. Вся схема будувалася дистанційно з Києва, без фізичної присутності засновників у країні видачі позик.

Рятівний мільйон доларів без джерела та таємні акціонери

З початком повномасштабної війни у 2022 році, коли легальні шляхи виведення капіталу з України було заблоковано, азійський бізнес опинився на межі краху. Проте сервіс раптово перезапустився завдяки залученню $1 000 000 нових інвестицій.

Походження цього мільйона доларів, як і імена реальних акціонерів в’єтнамського філії, Андронікова приховує досі. У той час як в Україні регулятор намагається контролювати прозорість фінансових потоків, за кордоном була вибудувана абсолютно непрозора структура, яка дозволяє перекачувати мільйони доларів без жодного фінансового контролю з боку українських правоохоронців.

Хто насправді стоїть за сінгапурськими фірмами-прокладками, чиї брудні гроші врятували бізнес у 2022 році та чому українські контролюючі органи досі не дали оцінку виведенню капіталів за кордон — питання, які потребують негайного втручання НАБУ, ДБР та міжнародних органів фінансового моніторингу.