У той час як детективи Національного антикорупційного бюро України завершували підготовку офіційних підозр у провадженні щодо житлового кооперативу «Династія», організатори та учасники проєкту вже розробляли комплексний план із виведення свого майна з-під загрози майбутнього судовому арешту та вилучення в дохід держави. Деталі цих тіньових домовленостей оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, детально описавши кілька ймовірних сценаріїв, за допомогою яких елітні об’єкти нерухомості загальною вартістю у мільйони доларів мали вивести з правового поля.
Перша комбінація базувалася на передачі прав на земельні наділи пов’язаним особам через механізм боргових зобов’язань. Організатори планували заснувати нову юридичну особу під виглядом стороннього «Інвестора», яка б формально не мала жодного відношення до Андрія Чернишова. Ця новостворена фірма мала викупити земельні ділянки в кредит, після чого на майно одразу накладався б тягар іпотеки, що змусило б державу в судах конкурувати за право власності з цим штучно створеним кредитором.
Інша стратегія полягала в суттєвому штучному зменшенні офіційної вартості зведених котеджів. Попри те, що ринкова ціна кожного такого об’єкта нерухомості наближається до 2 мільйонів доларів, у бухгалтерській звітності було відображено лише близько 10 відсотків від реальних капіталовкладень. Фігуранти планували залучити лояльного експерта з оцінки, який би легалізував таку мінімальну вартість у своїх висновках, що автоматично зняло б претензії контролюючих органів щодо легальності походження витрачених на будівництво коштів.
Ще один підхід полягав у реалізації об’єктів під виглядом будівельних напівфабрикатів чи матеріалів. З огляду на те, що споруди ще не пройшли процедуру офіційного введення в експлуатацію та відсутні в державних реєстрах, їх планували реалізувати підконтрольному «Інвестору» за документами як звичайну сукупність купленої сировини. Таким чином, з юридичної точки зору готових будинків на ділянках просто не існувало б, що унеможливило б накладення на них будь-яких санкцій чи обмежень з боку правоохоронців.
Наступний етап передбачав повне юридичне оновлення статусу об’єктів нерухомості шляхом зміни власника. Афільована компанія-«Інвестор» мала самостійно зареєструвати ці будинки на себе, позиціонуючи їх як абсолютно нове будівництво. За такою документальною схемою компанія виглядала б повністю чистим суб’єктом, який законно придбав землю та звів житло виключно з куплених на ринку матеріалів, повністю розірвавши будь-який паперовий зв’язок із підслідними особами.
Заключний маневр у цій схемі передбачав організацію фіктивного перепродажу майнового комплексу через систему відкритих торгів. Весь актив збиралися виставити на електронний аукціон, де переможцем мала стати ще одна заздалегідь визначена компанія-«Девелопер». Проходження через процедуру офіційних торгів автоматично надавало б новому власнику юридично захищений статус «добросовісного набувача», що за нормами чинного Кримінального кодексу України робить майно повністю недосяжним для процедури спецконфіскації.
Поки Україна живе в умовах жорсткої економії та спрямовує кожну вільну гривню на потреби оборони,…
Апетит столичних чиновників до наживи під час війни не зупиняють навіть реальні судові вироки. Скандально…
Суддівська система України багата на персонажів, чия біографія та декларації викликають у суспільства більше запитань,…
Поки рядові українці намагаються звести кінці з кінцями, державні службовці в регіонах продовжують демонструвати дивовижні…
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив принципове рішення у справі про масоване розкрадання державних коштів Національної…
Поки тисячі українців щодня донатять останні копійки на закупівлю квадрокоптерів для фронту, у тилових кабінетах…