Фатальний форс-мажор чи політичний перерозподіл: як «п’яна ДТП» за участю Іллі Павлюка оголила тіньові схеми владних кіл

Подібні дорожньо-транспортні пригоди рідко стають каталізаторами серйозних зрушень у кулуарних фінансових схемах та вищих ешелонах влади. Останнім сумірним за розголосом випадком була резонансна аварія за участю харківського бізнесмена Олександра Ярославського. Подія 15 серпня спочатку виглядала як рядовий інцидент за участю двох нетверезих водіїв. Проте її наслідки загрожують порушити крихкий баланс у фінансово-політичній системі країни.

Про це повідомляє видання «Коментарі Україна».

У суботу о 23:59 видання «Українська правда» поширило інформацію про ДТП за участю елітного Lexus LM350h, яка сталася за кілька годин до того. За кермом авто перебував бізнесмен Ілля Павлюк, а іншими учасниками зіткнення виявилися Ford Edge та Volkswagen Passat. За даними медіа, і сам Павлюк, і водій іншої автівки були напідпитку. Бізнесмен зробив спробу залишити місце аварії, але його оперативно затримали.

Сам заголовок публікації — «Тіньовий куратор нардепів від “Слуги народу” втік з місця ДТП» — миттєво підхопив інформаційний простір. Вже наступного ранку обласне управління поліції Вінниччини офіційно підтвердило факт аварії, підкресливши, що двоє з трьох керманичів (включаючи водія Lexus, за кермом якого, за інформацією ЗМІ, був Павлюк) перебували в стані сп’яніння, хоча прізвищ фігурантів у поліції прямо не називали.

Силовики повідомили про відкриття провадження за ч. 1 ст. 286 КК України («Порушення правил безпеки дорожнього руху в нетверезому стані»), що загрожує позбавленням волі на строк до 3 років. Така миттєва реакція з боку медіа та правоохоронних органів на пересічну за вітчизняними мірками автопригоду з травмами середньої тяжкості зробила і саму подібну інцидентну ситуацію, і її головного учасника об’єктом пильної уваги.

І хоча правоохоронці утрималися від розголошення анкетних даних, ідеться про Іллю Миколайовича Павлюка — підприємця з Чернівецької області, з яким, за даними системи YouControl, у різний час було пов’язано близько десятка комерційних структур. Втім, головною причиною його відомості був аж ніяк не офіційний бізнес.

Впливовий ділок із 15-річним досвідом у сірих схемах
Прізвище бізнесмена з’явилося в контексті фракції «Слуга народу» не випадково, адже вперше цей публічний зв’язок виник улітку 2020 року. Тоді експрезидент Грузії та ексочільник Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі оголосив, що всередині провладної монобільшості діє контрабандист, який блокує реформування митниці, і прямо вказав на Павлюка.

Щоправда, тоді реформатор припустився помилки, переплутавши народного депутата Максима Павлюка з його дядьком Іллею Миколайовичем Павлюком. Останній до того моменту вже мав скандальну репутацію: у журналістських матеріалах зазначалося, що статус неофіційного «короля контрабанди» з мільйонними прибутками у валюті він здобув ще у 2011 році.

Тоді ж видання «Цензор.НЕТ» описувало історію з викраденням Іллі Павлюка, який контролював сірий імпорт у західних областях. За його звільнення чернівецький кримінальний діяч на прізвисько «Казах» зажадав і отримав 2 млн доларів, але був затриманий оперативниками під час спроби розпорядитися грошима. Звідки у родичів Павлюка взялася така сума для передачі під контролем УБОЗ, розслідувачі не уточнювали. Однак хронологія тих подій тісно перепліталася з процесами всередині митної служби та постаттю її тогочасного керівника Ігоря Калєтніка.

Журналісти з’ясували, що у 1990-х роках Ілля Павлюк починав із дрібних поставок одягу та продуктів харчування, паралельно обростаючи контактами серед митників. Серед його ключових зв’язків виявився майбутній голова ДМСУ (березень 2010 — лютий 2012) та ексдепутат Ігор Калєтнік. У 2007–2011 роках Павлюк офіційно працював помічником Калєтніка (тоді той представляв нині заборонену КПУ), що свідчило про високий рівень довіри між ними та давало можливість курувати контрабандні потоки, враховуючи тривалий досвід роботи Калєтніка на західному кордоні.

У 2020 році контакти з оточенням Калєтніка та донецькими кримінальними колами знову випливли на поверхню. Невдовзі після заяви Саакашвілі Павлюк влаштував у Стамбулі пишне весілля для доньки Софії вартістю 2 млн доларів у розкішному готелі Ciragan-Kempinski.

За даними видання «Детектив-інфо», серед запрошених гостей були помічені Ігор Калєтнік, а також вихідці з Донецька Владислав Гельзін та Андрій Радченко. Останніх пов’язували з лідером донецького угруповання Михайлом Ляшком («Миша Косий»), якого у 2015 році вбили в окупованому Криму і який контролював фабрику «Хамадей» із виготовлення контрафактних цигарок. Радченко до того ж став сватом Павлюка, оскільки Софія вийшла заміж за його сина Дмитра (у 2025 році шлюб розпався).

Біля витоків «Зе-команди»: старт політичної орбіти
Вплив Павлюка на президентську партію розпочався ще до парламентських виборів. У квітні 2019 року розслідувачі програми «Наші гроші» оприлюднили внутрішнє розпланування штабу Володимира Зеленського, де однією з груп впливу виступала так звана група «Регіони». Її керівником, який у листуванні фігурував як «Ілля Миколайович», називали саме Павлюка.

На нього покладали координаційні та фінансові завдання в регіонах — від відбору лояльних ФОПів для наповнення виборчого фонду до контролю місцевих осередків.

«Через Павлюка відбувається координація та фінанси, але його прізвище не згадується на сайті Зе-команди. Можна припустити, що його роль не афішують навмисно. Більшість згадок Павлюка у ЗМІ належать до періоду його діяльності у Януковича», — зазначали розслідувачі.

Згодом, під час парламентських перегонів влітку 2019 року, бізнесмен закріпив позиції, отримавши в кураторство цілу групу народних обранців. Це стало результатом протистояння між президентським штабом та Рінатом Ахметовим, коли з-під орбіти останнього вивели близько 30 нардепів від «Слуги народу».

Тіньове керівництво цією групою здійснював Павлюк, а безпосередніми координаторами стали його племінник Максим Павлюк (орієнтував близько 20 депутатів) та бізнес-партнер Сергій Тригубенко (утримував зв’язок із 10 іншими).

Максим Павлюк неодноразово демонстрував лояльність Банковій, виступаючи ініціатором важливих ініціатив. Зокрема, законодавчих змін щодо розширення повноважень президента та генпрокурора у системі прокуратури. Крім того, саме він став співавтором гучного законопроєкту №12 414, який обмежив самостійність НАБУ та викликав суспільні протести в липні 2025 року. Кар’єрною винагородою за це для Максима Павлюка стала посада заступника голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності.

Контроль регіонів і зазіхання на Податкову
Контроль над парламентською групою дозволив Іллі Павлюку суттєво розширити свій вплив на економічні процеси.

Журналіст Євген Плінський зазначав, що під час запровадження РНБО санкцій проти контрабандистів у 2021 році Павлюк та його оточення дивовижним чином оминули ці списки. Очільник Митниці Павло Рябікін тоді заявив, що не знайомий із цим прізвищем. Інший журналіст, Влад Сидоренко, вказував, що Павлюк особисто лобіював внесення своїх конкурентів до санкційних переліків для зачистки ринку.

Це дало йому змогу зайти на нові території. Зокрема, у союзі з Вадимом Слюсарєвим (який курував Харківщину під час виборів) Павлюк восени 2019 року взяв під контроль Харківську митницю для забезпечення транзиту тютюнової продукції. Слюсарєв, пройшовши шлях від генерала ДПСУ до «тіньового господаря» області, також неодноразово згадувався у контексті зв’язків із РФ.

Надалі Павлюк закріпився на Одещині після потрапляння під санкції місцевих ділків Вадима Альперіна та Сеяра Куршутова. За даними одеського видання «Думська», його інтереси там підтримував голова Одеської облради Георгій Діденко (чоловік нардепки Юлії Діденко).

Наступним кроком стала спроба встановити контроль над Державною податковою службою. За даними Влада Сидоренка, Павлюк готував заміну очільниці ДПС Лесі Карнаух, використовуючи для цього ексдиректорку Департаменту економічного аналізу Нонну Багнет, пов’язану з оточенням нардепа Данила Гетманцева.

Передумови медійного вибуху навколо Павлюка
Раптовий спалах уваги силовиків і ЗМІ до персоналії Павлюка свідчить про сплановану акцію з його дискредитації, за якою стоять впливові гравці.

За інформацією джерел з Telegram-каналу Bankova, за цим може стояти спікер парламенту Давид Арахамія, незадоволений низькою дисципліною голосування підконтрольних Павлюку депутатів та зростанням їхніх вимог. Для цього очільник ВР нібито залучив можливості очільника МВС Ігоря Вигівського, забезпечивши публічний «злив» деталей пригоди. Голоси групи Павлюка будуть критично необхідними восени під час затвердження кадрових рішень у Міноборони та СБУ.

За іншою версією, медійна атака стала відповіддю на спробу змінити керівництво ДПС, ініційовану Данилом Гетманцевим. Поточна очільниця Податкової вважається креатурою генпрокурора Руслана Кравченка, який орієнтується на заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, що контролює правоохоронний блок.

Якщо у 2021 році Татаров разом із головою ОП Андрієм Єрмаком сприяв Павлюку в боротьбі з кураторами контрабанди, то згодом інтереси сторін могли розійтися. Збереження контролю над ДПС вимагало симетричної відповіді, а наявність важелів у силових структурах дозволила Татарову миттєво підхопити епізод із ДТП.

Водночас у політичних колах розглядається ймовірне призначення до Ради національної безпеки і оборони колишнього віцепрем’єра з відновлення Олексія Кулеби, діяльність якого вивчає НАБУ через підозри у незаконному збагаченні.