Кланові зачистки та «гетьманські» апетити: як сімейство Мамоянів ховає мільйонні статки і тримає в страху столичну поліцію та прокуратуру

Учасники одіозних схем та політичні хамелеони намагаються будь-якими методами стерти з цифрового простору згадки про власні статки й кримінальне минуле. Народний депутат від колишньої ОПЗЖ (депутатська група «Платформа за життя та мир») Суто Мамоян активно зачищає інтернет від інформації про свої розкішні придбання. Проте у відкритому доступі досі залишаються дані з офіційних реєстрів, які свідчать про те, що приховати масштаби сімейного збагачення вже не вдасться.

«Дешеві» квартири в елітному ЖК та автомобілі за 770 доларів

Згідно з офіційними деклараціями нардепа, його майновий портфель містить відверто «аномальні» цифри: минулого року політик задекларував дві квартири в Києві площею 124,7 та 125,1 кв. м, кожна з яких, за документами, коштувала всього 500 тис. грн — близько 19 тисяч доларів. Згідно з реєстром нерухомого майна, ці нові апартаменти розташовані в елітному ЖК «Зарічний» на березі Дніпра, неподалік від станції метро «Славутич».

Сьогодні на сайті забудовника вказано, що при стовідсотковій оплаті вартість одного квадратного метра в цьому житловому комплексі становить від 20 538 грн. За цією мінімальною ціною квартира площею 125 кв. м коштує щонайменше 2,56 млн грн.

Не менш вражаючим є і придбаний автопарк: минулого року Суто Мамоян придбав три нові автомобілі — Mercedes Benz G63 2018 року випуску за 3,9 млн грн і два автомобілі Toyota Land Cruiser 2017 та 2018 років. Згідно з декларацією, кожен із позашляховиків обійшовся нардепу у 20 тис. грн — близько 770 доларів на дату купівлі. Водночас найдешевші Land Cruiser, які вдається знайти у продажу (автомобілі з дуже серйозними пошкодженнями, зокрема після пожежі), коштують не менше 500 тис. грн, тоді як аналогічні авто на ходу стартують від 1,5 млн грн. Загалом за попередні роки родина члена колишньої ОПЗЖ придбала 13 елітних автомобілів на суму понад 1,3 мільйона доларів.

Кримінальне минуле та міф про «захист дівчини»

Примітно, що людина з такими ж даними (Мамоян Суто Чолоєвич) раніше була фігурантом кримінальної справи за статтями про вимагання, розбій та викрадення документів. У матеріалах слідства зазначалося, що у 2007 році його разом із приятелем затримали правоохоронці за те, що вони силою посадили в свій Mercedes інструктора ФК «Динамо», побили його та вимагали тисячу доларів. Проте у 2013 році суд повністю виправдав Мамояна. Тоді з’ясувалося, що молоді люди нібито нікого не били, а просто заступилися за незнайому дівчину, якій «погана людина з Динамо» продала старий мобільний телефон під виглядом нового.

Прокурорсько-поліцейський клан: імперична підтримка родини

У тому, що суд свого часу виправдав Мамояна, немає нічого дивного, адже ця сім’я корінням глибоко вросла в правоохоронну систему України:

• Рідний брат нардепа, Рустам Мамоян, обіймає посаду першого заступника начальника Дніпровської окружної прокуратури Києва і є надзвичайно багатою людиною, мільйонером.

• Син Суто Мамояна працює слідчим у столичній поліції, живе в елітному будинку під Києвом та володіє 14 мільйонами гривень готівкою. Постає закономірне запитання: навіщо йому служба в поліції? Мабуть, це надзвичайно прибутковий бізнес.

• Лілія Мамоян, дружина дядька Суто Мамояна, працювала начальником управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту київської прокуратури. У 2020 році, керуючи позашляховиком Mercedes-Benz GLS, вона збила 13-річну дівчину, після чого була звільнена з органів прокуратури.

• Халил Мамоян — начальник слідчого відділу Солом’янського управління поліції в Києві. Попри серйозні компрометуючі факти, він продовжує службу. Ще у 2019 році, коли Халил Мамоян був заступником начальника слідчого відділу Оболонського управління поліції, його та його батька Юріка Мамояна звинувачували у шахрайстві. Під стінами Оболонського управління поліції з’являлися плакати з написами «Мамоян Халіл займається шахрайством», «Мамоян Халіл — шахрай» та «Його батько Юра Мамоян також займається шахрайством». Кияни вимагали відставки посадовця, однак замість звільнення його перевели до іншого управління — у 2020 році він ненадовго став заступником начальника слідчого відділу Деснянського управління поліції, а згодом отримав посаду заступника начальника відділу поліції на станціях залізничного транспорту — начальника слідчого відділення ГУ Нацполіції у місті Києві.

Нові скандалы та саботаж розслідувань

Наприкінці 2024 року киянка Олена Липовенко звернулася до Національної поліції, МВС, ДБР, Офісу Генпрокурора та СБУ з вимогою провести перевірку діяльності підполковника поліції Мамояна «у зв’язку з численними фактами, які викликають сумніви щодо його відповідності займаній посаді». Незадовго до цього жінка подала заяву до поліції щодо загрози життю та здоров’ю громадянина, який утримувався в Дніпровській філії «Спеціального закладу з надання психіатричної допомоги». У заяві йшлося про факти тортур, примусової праці, введення сильнодіючих препаратів без згоди, викрадення, побиття, моріння голодом та інші правопорушення. Однак Халіл Мамоян, розглянувши заяву, відмовився внести подію до ЄРДР, мотивуючи це «відсутністю ознак кримінального правопорушення».

Така відмова прямим чином суперечить ст. 214 КПК України, яка зобов’язує поліцію реєструвати всі заяви про кримінальні правопорушення. ба більше, підполковник розпочав досудове розслідування та виніс власне рішення без внесення відомостей до реєстру, порушуючи профільне законодавство. Оскільки подія сталася в Дніпрі, Солом’янське управління повинно було передати матеріали до відповідного територіального підрозділу, проте відсутність інформації про передачу свідчить про грубе порушення процедури.

За рік до цього інциденту Халіл Мамоян фігурував у ще одній резонансній справі, що тягнеться вже десятиліття. ТОВ «ВДТ БУД», яке орендувало в АТ «ПОЛІГРАФКНИГА» складські приміщення у столиці для зберігання будматеріалів, звинуватило орендодавців у викраденні продукції на 10 млн грн. У компанії заявили, що Солом’янське управління поліції свідомо саботує розслідування. Ба більше, керівництво «ВДТ БУД» наполягає, що слідчий відділ на чолі з Халілом Мамояном фактично покриває злочинців із керівництва «ПОЛІГРАФКНИГИ» задля отримання особистої вигоди, і це розслідування триває й досі.