Масштабні розкрадання на державних вуглевидобувних підприємствах України продовжують отримувати залізобетонні судові підтвердження. Слідчі органи та Вищий антикорупційний суд розкрили деталі класичної корупційної схеми, якою керували з київських бізнес-центрів, виводячи з державних тендерів десятки мільйонів гривень.
Як встановило розслідування, реальні потреби шахтарів та їхні заявки на закупівлі спочатку акумулювалися в офісі організаторів на вулиці Богдана Хмельницького у Києві. Саме в цьому кабінетному затишку формувалася «корисно-маржинальна» націнка на обладнання та матеріали, яка на окремих позиціях сягала від 25% до 50%.
Після затвердження «апетитів» запускався звичний механізм імітації чесних закупівель через систему Prozorro:
Підставна масовка: До участі в торгах залучалися заздалегідь контрольовані фірми-«статисти» (серед яких ТОВ «ДОКС», ТОВ «Транс Трейд ЛТД», ТОВ «Лідер Промснаб» та інші). Вони завантажували штучно завищені цінові пропозиції і навіть не намагалися реагувати на кроки конкурентів чи знижувати вартість.
Цифровий слід: Технічні «конкуренти» та визначений заздалегідь переможець подавали документи з одних і тих самих IP-адрес, а координацію дій вели через спільні електронні поштові скриньки.
Ключовим елементом схеми стало ТОВ «Доненергоекспорт», яке незмінно оголошувалося переможцем. Проте економічна та судово-бухгалтерська експертизи довели: компанія була звичайною пустою «прокладкою». Товар відправлявся безпосередньо від справжніх виробників чи офіційних імпортерів одразу на склади шахт, тоді як мільйонна різниця у вартості осідала на рахунках посередника.
Безперебійну роботу схеми забезпечували посадовці самого державного підприємства. Тендерний комітет ДП «Селидіввугілля» грав у цій партії роль відвертого спільника:
Зачистка ринку: Учасників із реальними пропозиціями та нижчими цінами (таких як ТОВ «Селидовбудінвест», ТОВ «Центробелт» чи ТОВ «НВП «Термопром») систематично викидали з торгів за найменшими надуманими приводами.
Індульгенція для «своїх»: Натомість ТОВ «Доненергоекспорт» визнавали переможцем навіть у тих випадках, коли компанія ігнорувала надання обов’язкових документів згідно зі ст. 17 закону «Про публічні закупівлі». Комітет просто «заплющував очі» на прямі порушення.
Загальна сума збитків за епізодами у цьому провадженні вже перевищила 100 мільйонів гривень.
17 серпня Вищий антикорупційний суд поставив першу офіційну крапку в цій частині справи, ухваливши вирок щодо одного із ключових учасників тендерного комітету — Романа Булкіна. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та обвинуваченим.
Булкін повністю визнав свою провину у вчиненні інкримінованих злочинів. З огляду на те, що він виступав виконавцем процедур за вказівкою згори і не отримував особистої частки від мільйонних націнок організаторів, суд зобов’язав його добровільно перерахувати на потреби держави 150 тисяч гривень завданих збитків. Тим часом основні бенефіціари схеми залишаються у фокусі уваги НАБУ та САП.
Антикорупційні органи продовжують розкручувати масштабні клубки посадових зловживань, де експертні висновки державних установ використовувалися як…
Публічний розрив зв’язків із країною-агресором під час повномасштабної війни став етичним мінімумом для українського бізнесу.…
Банківська імперія Сергія Тігіпка стикається з відкладеними процесами інтеграції та старими управлінськими зв’язками. Станом на…
Корупційні розслідування навколо банківського сектору минулих років продовжують демонструвати характерні парадокси українського правосуддя, де суворі…
Київська міська рада підготувала черговий «подарунок» для міського бюджету, вкотре проігнорувавши базові правила фінансової прозорості.…
Поки енергетична система України зазнає постійних ударів, а пересічні громадяни намагаються зекономити кожну гривню, апарати…