Килимовий розпил під дахом столичних офісів: як структура Віталія Кропачова викачувала мільйони з бюджетів «Селидіввугілля»

Масштабні розкрадання на державних вуглевидобувних підприємствах України продовжують отримувати залізобетонні судові підтвердження. Слідчі органи та Вищий антикорупційний суд розкрили деталі класичної корупційної схеми, якою керували з київських бізнес-центрів, виводячи з державних тендерів десятки мільйонів гривень.

Столичний штаб та фіктивна конкуренція у Prozorro

Як встановило розслідування, реальні потреби шахтарів та їхні заявки на закупівлі спочатку акумулювалися в офісі організаторів на вулиці Богдана Хмельницького у Києві. Саме в цьому кабінетному затишку формувалася «корисно-маржинальна» націнка на обладнання та матеріали, яка на окремих позиціях сягала від 25% до 50%.

Після затвердження «апетитів» запускався звичний механізм імітації чесних закупівель через систему Prozorro:

• Підставна масовка: До участі в торгах залучалися заздалегідь контрольовані фірми-«статисти» (серед яких ТОВ «ДОКС», ТОВ «Транс Трейд ЛТД», ТОВ «Лідер Промснаб» та інші). Вони завантажували штучно завищені цінові пропозиції і навіть не намагалися реагувати на кроки конкурентів чи знижувати вартість.

• Цифровий слід: Технічні «конкуренти» та визначений заздалегідь переможець подавали документи з одних і тих самих IP-адрес, а координацію дій вели через спільні електронні поштові скриньки.

Ключовим елементом схеми стало ТОВ «Доненергоекспорт», яке незмінно оголошувалося переможцем. Проте економічна та судово-бухгалтерська експертизи довели: компанія була звичайною пустою «прокладкою». Товар відправлявся безпосередньо від справжніх виробників чи офіційних імпортерів одразу на склади шахт, тоді як мільйонна різниця у вартості осідала на рахунках посередника.

Ручне управління тендерним комітетом та мільйонні епізоди

Безперебійну роботу схеми забезпечували посадовці самого державного підприємства. Тендерний комітет ДП «Селидіввугілля» грав у цій партії роль відвертого спільника:

• Зачистка ринку: Учасників із реальними пропозиціями та нижчими цінами (таких як ТОВ «Селидовбудінвест», ТОВ «Центробелт» чи ТОВ «НВП «Термопром») систематично викидали з торгів за найменшими надуманими приводами.

• Індульгенція для «своїх»: Натомість ТОВ «Доненергоекспорт» визнавали переможцем навіть у тих випадках, коли компанія ігнорувала надання обов’язкових документів згідно зі ст. 17 закону «Про публічні закупівлі». Комітет просто «заплющував очі» на прямі порушення.

Загальна сума збитків за епізодами у цьому провадженні вже перевищила 100 мільйонів гривень.

Перший вирок: виконавці платять власною кишенею

17 серпня Вищий антикорупційний суд поставив першу офіційну крапку в цій частині справи, ухваливши вирок щодо одного із ключових учасників тендерного комітету — Романа Булкіна. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та обвинуваченим.

Булкін повністю визнав свою провину у вчиненні інкримінованих злочинів. З огляду на те, що він виступав виконавцем процедур за вказівкою згори і не отримував особистої частки від мільйонних націнок організаторів, суд зобов’язав його добровільно перерахувати на потреби держави 150 тисяч гривень завданих збитків. Тим часом основні бенефіціари схеми залишаються у фокусі уваги НАБУ та САП.