Банківська імперія Сергія Тігіпка стикається з відкладеними процесами інтеграції та старими управлінськими зв’язками. Станом на вересень 2026 року злиття ПрАТ «СОВ “Ідея Банк”» із АТ «ТАСкомбанк», яке анонсувалося як швидка та ефективна операція, так і не відбулося. Попри те, що угоду з придбання активу закрили ще навесні 2025 року, обіцяне об’єднання затягується вже понад 16 місяців, нагадуючи давній кейс «Універсал Банку».
Процес придбання польського активу розпочався 18 жовтня 2024 року, коли кіпрська компанія Alkemi Limited, що входить до групи ТАС, домовилася про викуп 100% акцій «Ідея Банку» у польського Getin Holding. Базова ціна угоди становила 34 мільйони доларів, а остаточне закриття відбулося 23 квітня 2025 року з фінальною сумою близько 36,5 мільйона доларів (плюс окремі виплати комісій за ексклюзив і права на депозит у розмірі 30,24 мільйона гривень).
Вже 31 травня 2025 року Сергій Тігіпко заявляв про намір оперативно приєднати «Ідею» до ТАСкомбанку, розраховуючи на високу віддачу на капітал. Проте терміни спливли. 12 серпня 2026 року голова правління ТАСкомбанку Володимир Дубей знову назвав злиття «технічним питанням», пояснивши затримку необхідністю переходу банку на нову операційну систему, після чого знадобиться ще щонайменше пів року.
При цьому керівництво групи одразу уточнило архітектуру майбутнього об’єднання: юридичну особу «Ідея Банку» ліквідують, проте чинний менеджмент, відділення, продуктову лінійку та популярний O.Bank (який на початок серпня налічував понад 512 тисяч користувачів) вирішено зберегти. Наразі «Ідея Банк» продовжує працювати як окрема структура: Михайло Власенко залишається головою правління, статутний капітал становить 323,07 млн грн, а позиція фінустанови утримується на 24–25 місчах серед усіх діючих банків України.
Для фінансово-промислової групи ТАС це стає повторюваним сценарієм. Аналогічна ситуація сталася наприкінці 2016 року, коли група придбала у європейського Eurobank «Універсал Банк» із гучними заявами про швидке приєднання до ТАСкомбанку, проте повноцінного злиття так і не відбулося (сьогодні бренд функціонує окремо як платформа для monobank).
Особливу увагу в цій історії привертає незмінний топ-менеджмент «Ідея Банку». Михайло Власенко очолює фінустанову з 1 серпня 2014 року — вже дванадцятий рік поспіль. До цього він керував «Астра Банком», який у 2013 році придбав скандальний банкір Микола Лагун за 93 мільйони євро.
Згідно з архівними даними, Власенко залишив «Астру» у липні 2014 року (перейшовши до «Ідеї»), а вже у березні 2015-го НБУ визнав «Астра Банк» неплатоспроможним — тобто очільник вийшов із структури за вісім місяців до її краху. Слідом за ним до «Ідеї» перейшов і Олег Луценко, який за часів роботи в «Астрі» та банку «Надра» очолював фінансовий блок, а згодом в «Ідеї» зосередив у своїх руках і фінансово-операційне управління, і функції комплаєнсу та фінмоніторингу.
Подібна концентрація повноважень уже привертала увагу Національного банку. У жовтні 2025 року регулятор оштрафував «Ідея Банк» на 500 тисяч гривень за системні порушення: недоліки у перевірці клієнтів, фотоідентифікації, верифікації документів та наданні звітів. Ще 102 тисячі гривень штрафу банк отримав у березні 2025 року за недотримання вимог етичної поведінки.
Тіньовий шлейф доповнюють і старі зв’язки навколо компанії ТОВ «Сперіус Бум» (раніше — «Інфінанс», створеної у 2014 році для кредитування), якою свого часу володіли Михайло Власенко та Валентин Мужчук. Компанія тривалий час була прив’язана до адрес відділень банку, а згодом переоформлена на номінальну особу у Кривому Розі (на адресу масової реєстрації бізнесу).
На сьогодні Сергій Тігіпко контролює масштабне фінансове ядро, що охоплює ТАСкомбанк, Universal Bank / monobank та придбаний «Ідея Банк», декларуючи плани інвестувати до 300 мільйонів доларів у капітали цих активів. Проте 16 місяців зволікань із поглинанням «Ідеї» показують, що внутрішня бюрократія, питання інтеграції IT-систем та збереження старих управлінських команд виявляються складнішими за гучні маркетингові анонси.
Антикорупційні органи продовжують розплутувати масштабні схеми розкрадання коштів на державній вуглевидобувній галузі. Вищий антикорупційний суд…
Антикорупційні органи продовжують розкручувати масштабні клубки посадових зловживань, де експертні висновки державних установ використовувалися як…
Публічний розрив зв’язків із країною-агресором під час повномасштабної війни став етичним мінімумом для українського бізнесу.…
Корупційні розслідування навколо банківського сектору минулих років продовжують демонструвати характерні парадокси українського правосуддя, де суворі…
Масштабні розкрадання на державних вуглевидобувних підприємствах України продовжують отримувати залізобетонні судові підтвердження. Слідчі органи та…
Київська міська рада підготувала черговий «подарунок» для міського бюджету, вкотре проігнорувавши базові правила фінансової прозорості.…