Голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха влучним і доволі жорстким висловом — «санаторій сатани» — охарактеризував спроби держави продати столичний ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав російським олігархам Ротенбергам та їхнім партнерам. За цією емоційною метафорою стоїть чітко вибудувана юридична та фінансова оборона, яка робить приватизацію активу практично неможливою або вкрай небезпечною для чиновників.
Ключова проблема криється в самій структурі власності ТОВ «Інвестиційний союз „Либідь“», де наявність міноритарних акціонерів максимально зв’язує руки державі в питаннях корпоративного управління. Поверх цього накладено фінансовий зашморг — борг об’єкта сягнув космічних 7 мільярдів гривень, що перевищує ринкову вартість самого торговельного центру. Через кредитні зобов’язання щомісяця нараховуються відсотки, які роздувають «діру» в балансі та відлякують будь-якого реального інвестора.
За словами очільника ФДМ, ця юридична пастка спроєктована так, що будь-яка спроба держави виставити об’єкт на відкритий аукціон автоматично перетворюється на квиток до кабінетів слідчих. Не називаючи прямих прізвищ, експерти та джерела вказують на бізнес-структури, пов’язані з колишніми партнерами російських власників (зокрема колами, афілійованими з Василем Хмельницьким), які доклали максимум зусиль, щоб заблокувати реальний контроль держави над коштовним об’єктом.
Попри те, що спроба просто продати центр загрожує нескінченними допитами, у Фонді держмайна задекларували амбітну задачу — все ж таки спробувати запустити аукціон до кінця поточного року. Однак поки держава намагається розплутати цей клубок штучних боргів і судових обмежень, столичний «санаторій сатани» продовжує працювати на інтереси бенефіціарів тіньових схем, замість того щоб наповнювати воєнний бюджет України.