Навесні 2025 року бізнесвумен Анна Худар, зазнавши тиску на свій бізнес та опинившись у стані неплатоспроможності, звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. 5 червня 2025 року суддя Господарського суду Одеської області Олександр Демешин відкрив провадження.
Здавалося б, процедура банкрутства мала б відбуватися за чіткими нормами закону. Однак суддя Демешин, за даними джерел, почав вести справу з явним ухилом на користь одного з «кредиторів» — ТОВ «Олімп-Фінанс» та пов’язаного з ним Ярослава Сухенка.
Навесні 2025 року бізнес Анни Худар зазнав рейдерського тиску з боку правоохоронців, де очевидними були ознаки фабрикування кримінальних справ саме на користь «Олімп-Фінанс» та Сухенка. Після цього той самий тандем перейшов до тиску вже в господарському процесі.
Суддя Демешин ухвалює протилежні рішення залежно від «потрібності» кредитора. До одних — зухвале ставлення та відмови у визнанні вимог, до «Олімп-Фінанс» та Сухенка — лояльність і швидке задоволення.
Зокрема, Демешин визнав кредиторські вимоги Ярослава Сухенка на 27 млн грн без належних доказів: на підставі документів, які в іншій справі (загальної юрисдикції) визнаються недійсними. Суддю не зупинили ні заперечення Худар, ні відсутність доказів передачі коштів, ні доказів наявності такої суми у Сухенка.
Натомість вимоги іншого кредитора, які сама Худар визнає, підтверджені доказами передачі коштів, свідками та законним походженням грошей — відхилені.
Стандарт доказування в справі став «індивідуальним»: для «потрібних» кредиторів — мінімальний, для інших — максимально жорсткий. Такі дії штучно збільшують борги Худар, завдаючи шкоди іншим кредиторам і порушуючи принципи рівності.
Незалежність судової влади в Україні гарантована Конституцією, але в цій справі очевидні ознаки ручного управління на користь зацікавлених осіб. Суддя Демешин ігнорує факти, докази та логіку, працюючи виключно в інтересах одного боку.
Справа про банкрутство Анни Худар — черговий приклад, коли господарський суд перетворюється на інструмент тиску, а не справедливого правосуддя.