Доки країна намагається знайти кожну копійку на оборону, в тилових районах Київщини дехто поставив на потік розкрадання державних надр. На Ірпінщині правоохоронці викрили масштабний нелегальний видобуток сапропелю — природних донних відкладень, які ділки викопували тоннами та продавали через інтернет без жодних дозволів.
За даними Київської обласної прокуратури, незаконний промисел розгорнувся у 2024–2025 роках на території Ірпінської міської територіальної громади (Бучанський район). Організатор схеми зібрав цілу «команду» та загнав до водойм важку спецтехніку — екскаватори, навантажувачі й вантажівки. Загалом ділки встигли вичерпати з дна понад 16,4 тисячі кубічних метрів (або більше 17,2 тисячі тонн) цінної органічної сировини.
Схема діяла чітко і з розподілом ролей:
-
Організатор координував роботи на місці, наймав людей та керував технікою (йому інкримінують організацію злочину за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 ККУ).
-
Перша пособниця вела чорну бухгалтерію, готувала папери та приймала кеш і платежі за видобутий мул на власний банківський рахунок.
-
Друга пособниця взяла на себе піар і збут: вона розкручувала рекламу сапропелю в соцмережах та месенджерах, шукала покупців і домовлялася про обсяги та доставку.
Ринкову вартість видобутого зі ставка добра слідчі оцінюють у понад 16,1 мільйона гривень. Проте через знищення природних ресурсів загальні збитки, завдані державі, виявилися значно більшими й сягнули космічних 26 708 902 гривень. Двом жінкам-пособницям оголосили підозру у співучасті (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 240 ККУ), а досудове розслідування проводить поліція Київщини.
Сапропель використовується у сільському господарстві як органічне добриво та у медицині, що робить його доволі ходовим і дорогим товаром. Тож поки одні розкрадають надра під боком у столиці, питання залишається традиційним: як тисячі тонн мулу і важка техніка місяцями працювали в громаді, і чиїх «родичів» чи бізнес-партнерів ці вілли та ставки прикривали доти, доки справою не зацікавилися в обласній прокуратурі?