Поки державний сектор економіки потерпає від непрозорого управління та ручних рішень, за лаштунками націоналізованих банків продовжують процвітати масштабні корупційні схеми. Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив кричущі факти щодо діяльності одіозного «смотрящого» за Sense Bank Василя Веселого. Виявляється, цей діяч не просто курував фінансові потоки з тіні, а й цілком офіційно отримував із державного банку фантастичну зарплату — по 186 тисяч гривень щомісяця протягом 15 місяців.
Золоті акти виконаних робіт: за що Веселий отримував 2,8 мільйона?
Згідно з офіційними актами виконаних робіт, які опинилися в розпорядженні слідства та народних депутатів, Василь Веселий викачав із державного банку загалом 2,8 млн грн. Проте зміст цих документів викликає не просто подив, а відвертий сміх крізь сльози. У звітах проробленої «титанічної» роботи зазначено:
-
«забезпечення та здійснення інформування ключових державних стейкхолдерів про хід трансформації Банку до державного банку»;
-
«консультування членів Наглядової Ради з питань комунікації та зв’язків з громадськістю і державними органами»;
-
«проведення нарад… стратегії і тактики роботи Наглядової ради з державними органами».
Найцікавіше те, що у цих паперах повністю відсутні будь-які конкретні результати: хто саме ці «стейкхолдери», що саме їм повідомили і в які терміни — історія (як і самі акти) мовчить.
За весь 15-місячний період бурхливої «діяльності» в документах зафіксовано лише чотири конкретні дати якихось подій: засідання комітету 23 квітня 2024 року, поїздка до Львова 29–31 травня 2024-го, засідання Наглядової ради 19 липня 2024-го та зустріч з її головою 26 листопада 2024 року.
Решта ж «роботи» зводилася до того, що пан Веселий нібито «консультував членів НР» щодо стандартних документів, які банк і без нього чудово отримував: офіційних листів Мінфіну, наказів НБУ, постанов Кабміну чи відповідей НКЦПФР на запити НАБУ.
Коли закінчилася «лафа»: від перевірки НБУ до звільнення
Безбідне існування державного «консультанта» тривало рівно доти, доки запахло смаженим. Як тільки у січні 2025 року Національний банк України розпочав офіційну перевірку, Василь Веселий різко «затих» і припинив активність. А останній його договір із банком був закритий буквально через тиждень після того, як Кабінет Міністрів видав розпорядження про призначення нової Наглядової ради.
Ця історія демонструє класичний приклад того, як під прикриттям державних інституцій та наглядових рад створюються тепличні умови для викачування мільйонів гривень на користь потрібних людей. Пов’язані з Веселим скандальні кейси (зокрема його шлейф навколо «Карпатнафтохіму» та родинні зв’язки) вкотре доводять необхідність жорсткого аудиту всіх державних банків на предмет подібних фіктивних схем.