Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв пішов на угоду зі слідством та офіційно визнав себе винним в отриманні неправомірної вигоди від олігарха Костянтина Жеваго. Про це повідомляє профільний Telegram-канал «Офіс очищення судової системи». За інформацією ресурсу, реальна перспектива провести за ґратами 12 років змусила ключового фігуранта корупційного скандалу піти на співпрацю з НАБУ, завдяки чому він, ймовірно, зможе уникнути реального тюремного терміну.
На тлі цих подій у медійному просторі знову актуалізувалися архівні матеріали проєкту «Честь тижня», який фундація DEJURE спільно з «Автомайданом» та «Центром протидії корупції» (ЦПК) випускала в ефірі «24 каналу» починаючи з осені 2018 року.
Збережені матеріали та скриншоти випусків демонструють парадоксальні деталі:
-
«Еталони честі» під слідством: Свого часу як зразки бездоганної суддівської репутації та принциповості у програмі тиражувалися сам Всеволод Князєв, а також суддя Жанна Єленіна. Згодом обидва офіційно перетворилися на фігурантів однієї з найгучніших корупційних справ в історії українського правосуддя.
-
Інші номінанти: Аналогічні «сертифікати доброчесності» від громадських активістів у межах цієї рубрики свого часу отримали судді Касаційного адміністративного суду Ян Берназюк, Ігор Желєзний та Наталія Коваленко.
Грантові цикли замість поруки у ВАКС
Telegram-канал звертає увагу на різку зміну риторики громадських організацій, які раніше створювали позитивний імідж суддям Верховного Суду. Після гучного затримання Князєва жоден із авторів та ідеологів медійної рубрики «Честь тижня» не з’явився до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), щоб підтримати колишнього фаворита чи взяти його на поруки.
Замість цього, як зазначають автори публікації, ті самі представники громадського сектору оперативно змінили вектор діяльності. Наразі вони активно лобіюють запуск тотальної перевірки всього суддівського корпусу Верховного Суду — що, за даними каналу, безпосередньо пов’язано з початком їхнього нового фінансового грантового циклу.
Питання про те, наскільки законною та виправданою є практика укладання угод із правосуддям для осіб, яких саме ж слідство офіційно кваліфікує як організаторів та керівників масштабних корупційних схем, автори розслідування залишають на розгляд фахівців із кримінального процесу.