Колишні столичні чиновники та одіозні політики минулих років не зникають із бізнес-карта країни — вони лише глибше ховають свої статки за розгалуженими мережами родинних зв’язків, офшорів та номінальних партнерів. Яскравим підтвердженням цього є масштабна бізнес-імперія колишнього голови Шевченківської районної адміністрації Києва та народного депутата кількох скликань Віктора Пилипишина. Попри завершення офіційної політичної кар’єри, його родина та наближені компанії продовжують контролювати величезні земельні масиви й ключові девелоперські проєкти столиці, включно з відомими житловими комплексами «Файна Таун», LaLaLand, Lucky Land та «Біоритм».
Від «диктаторських законів» та сміттєвих люстрацій до земельного бізнесу
Біографія Віктора Пилипишина наповнена скандальними епізодами. Розпочавши кар’єру у радянські та ранні українські часи з тепличної справи, квітів та виробництва чаю, він стрімко увірвався у столичну політику наприкінці 1990-х. Бувши депутатом Київради, заступником мера Олександра Омельченка та очільником Шевченківського району, він заклав міцний фундамент для майбутніх бізнесових успіхів.
У Верховній Раді Пилипишин запам’ятався не лише законотворчістю, а й одіозним голосуванням 16 січня 2014 року за так звані «диктаторські закони», які обмежували права громадян. Суспільна реакція не змусила довго чекати: у вересені 2014 року обурені кияни влаштували народну люстрацію, помістивши одіозного політика до сміттєвого контейнера та обливши червоною фарбою. Проте після цього Пилипишин зосередився на тому, що вміє найкраще — на тіньовому контролі нерухомості та земельних ресурсів Києва.
Архітектура впливу: компанії, партнери та одіозні зв’язки
Навколо Пилипишина сформувалася потужна корпоративна мережа. Наприклад, у компанії «Старокиївське ТЗП» Пилипишин володіє третиною акцій, а серед його партнерів значаться особи з дуже сумнівною репутацією:
Вікторія Миримська (донька покійного екснардепа Лева Миримського), чиї активи пов’язані з окупованим Кримом, а сам покійний чоловік відкрито підтримував незаконний російський «референдум» на півострові.
Інна Лойфенфельд — донька одіозного ексдепутата Київради Олександра Лойфенфельда, чиї структури роками судяться з містом за ласі земельні ділянки на Печерську.
Також у різних фондах та адвокатських об’єднаннях орбіти Пилипишина (таких як АТ «АТЛАНТ» чи АО «В.І.П. Партнерз») простежуються тісні перетини з будівельним гігантом KAN Development та його засновником, колишнім заступником голови КМДА Ігорем Ніконовим.
Житлові мільярди на місці теплиць і фабрик: хто будує «Файна Таун» та LaLaLand?
Найцікавіший пласт імперії Пилипишина — це девелопмент. Через вірних менеджерів та колишніх помічників (зокрема Наталію Рудюк, яка працювала його помічницею у Верховній Раді) родина контролює землі колишньої «Київської овочевої фабрики» та агрофірми «Теплиці України».
ЖК «Файна Таун»: Проєкт на Нивках реалізується на землях, пов’язаних із колишньою овочевою фабрикою. Замовником виступає «Столична проектно-будівельна компанія» (СПБК), яка через ланцюжок бенефіціарів і кіпрські структури вплітається в орбіту Пилипишина та KAN Development. Наразі місто вже судиться з забудовниками через мільйонні борги перед столичним бюджетом.
ЖК LaLaLand та Lucky Land: Зводяться на колишніх землях «Теплиць України» на Берковецькій, кінцевою бенефіціаркою яких також є наближена до Пилипишина Наталія Рудюк.
ЖК «Біоритм»: Елітний проєкт біля метро «Либідська», де замовником виступає державне підприємство, обплутане тими ж самими «старими знайомими» менеджерами з орбіти екснардепа.
Родинний підряд: від Херсонщини до елітної нерухомості
Уся ця бізнес-імперія тримається на міцному сімейному фундаменті:
Дружина Людмила Пилипишина володіє десятками компаній, серед яких підприємства на тимчасово окупованій Херсонщині, засновані спільно з тим самим Ігорем Ніконовим.
Донька Олена Ялова керує холдингом «Стоїк», володіє агрофірмами, клініками репродуктології та величезними земельними масивами. Її чоловік Костянтин Яловий та свекор Володимир Яловий мають багаторічний стаж у Київраді (останній обирався навіть від забороненої нині партії ОПЗЖ), формуючи потужне політичне прикриття для будівельних апетитів родини.
Син Олександр та молодша донька Катерина володіють активами у сферах логістики, нерухомості та фінансових ринків спільно з впливовими бізнес-групами на кшталт «Континіум».
Мережа Віктора Пилипишина — це класичний приклад того, як українські чиновники минулого перетворили державні посади на трамплін для створення прихованих земельно-будівельних монополій. Поки правоохоронці розслідують окремі кримінальні провадження щодо махінацій із землею та податками, родина продовжує отримувати мільйонні прибутки з київського асфальту.